Коли молодій жінці говорять, що у неї ерозія шийки матки, швидше за все мова не про справжню ерозію, а всього лиш про ектопію – так називають патологічне ураження слизової шийки, при якому звичайний плоский багатошаровий епітелій заміщається циліндричними клітинами. Таке явище, як правило, пов'язане із ще не повним дозріванням шийки й після перших пологів усе виправляється. Одні фахівці вважають ектопію фізіологічним, тобто нормальним станом жіночого організму, інші відносять до аномалій розвитку.

     З ектопією легко впоратися за допомогою гормональних контрацептивів. Корекція гормонального фону, як правило, нормалізує й стан епітелію шийки матки.

     Справжня ерозія виникає через дефект покривної тканини, при якому відбувається відторгнення епітеліальних клітин. Виглядає, як яскраво-червона пляма, що з'являється на блідо-рожевій шийці матки. При цьому ушкоджуються кровоносні судини, жінка може скаржитися навіть на кров'янисті виділення після статевого акту. До ерозії приєднується запалення, що супроводжується виділеннями.

Причини
• появі ерозії шийки матки сприяє низький рівень жіночих статевих гормонів.;
• причиною розвитку ерозії також можуть бути інфекції: кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, ентерококи, а також приховані інфекції, що передаються статевим шляхом;
• захворювання може виникнути й після травм під час пологів або аборту, через запальні процеси в піхві (кольпіт) або придатках (аднексит).

Діагностика ерозії шийки матки
Звичайно ерозію шийки матки діагностують за допомогою піхвових дзеркал. Для визначення характеру ерозії використають кольпоскоп, що допомагає побачити слизову в багаторазовому збільшенні. При підозрі на захворювання проводять обстеження для підтвердження її доброякісності й виключення запальної природи.

При діагностиці проводяться наступні аналізи:
• онкоцитологічне дослідження з поверхні шийки матки й цервікального каналу беруть зіскрібок для визначення якісного складу клітин;
• аналіз на 10 статевих інфекцій методом ДНК діагностики – Gandіda albіcans, микоплазма, уреаплазма, хламідія, вірус простого герпесу, цитомегаловірус, біовари, гарднерела, тріхомонада, гонокок;
• мазок на флору;
• біопсія шийки матки (проводять при необхідності після онкоцитологічного дослідження). За допомогою гістологічного дослідження підтверджують доброякісність ерозії;

Лікування
     Лікування справжньої ерозії проводять комплексно, з урахуванням причини виникнення. Призначають антибіотики, фізіотерапію – низькочастотний ультразвук, гелійнеоновий лазер.

При відсутності ефекту патологічно змінені ділянки тканини видаляють, для чого використовують наступні методи:

— хімічна коагуляція – обробка шийки матки спеціальними препаратами (напр. Солковагін), які руйнують неправильний циліндричний епітелій. При цьому плоский епітелій не страждає й швидко закриває ділянку ерозії. Це найбільш бережливе лікування;
— кріодеструкція – ділянку ерозії заморожують рідким азотом;
— лазерокоагуляція – ділянка ерозії піддається впливу прицільно діючого променя;
— діатермокоагуляція – припікання електричним струмом. Цей метод усе ще застосовується, але краще його уникати. Через глибоке ураження тканин шийки матки і її деформацій у майбутньому можливі проблеми з виношуванням вагітності.